Тема 10. Тест 8. П.Куліш. "Чорна рада"

«Чорна Рада» Пантелеймона Куліша

І. Франко назвав роман «найліпшою історичною повістю в нашій літературі». В основу твору покладено історичні події часів другої половини XVII ст. — після смерті Б. Хмельницького.

Тоді  Правобережжя відійшло до Польщі, яка поставила гетьманом Павла Тетерю. На Лівобережній же Україні розгорнулася запекла боротьба за гетьманську булаву. Козацька старшина висувала гетьманом полковників В. Золотаренка та Я. Сомка, останній і був обраний наказним гетьманом на старшинській раді в м. Козельці.

Проте Москва не затвердила його обрання. Прості козаки, селянство підтримували кандидатуру Івана (Іванця) Брюховецького, який обіцяв народові деяке полегшення. 27—28 червня 1663 р. у Ніжині відбулася рада, названа «чорною», оскільки в ній брала участь і «чернь» — прості люди. На ній гетьманом було обрано І. Брюховецького, який, звичайно ж, не дотримав своєї обіцянки. Така історична основа роману «Чорна рада».

Запишіть літературний паспорт твору

---

Підзаголовок: «Хроніка 1663 року»
Рік: 1857
Літературний рід: епос
Жанр: історичний роман, роман-хроніка
Тема: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році
Ідея: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.
Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця.
Дві сюжетні лінії — соціальна і любовна.
Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.
Проблематика:

• Історична доля України;
• Взаємини між панством та біднотою;
• Стосунки між Україною та Росією;
• Вірність обов’язку, козацька честь;
• Місце Запорозької Січі в історії України;
• Любов і ненависть;
• Вірність і зрада;
• Батьки і діти;
• Історична постать і сучасність;
• Цінність людського життя;
• «Усякому єсть своя кара і награда од бога».

Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками і старшиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.

Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.

Головні герої:

• Яким Сомко — наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник;
• Павло Тетеря — правобережний гетьман;
• Васюта Золотаренко — ніжинський полковник;
• Іван Брюховецький — кошовий — гетьман Запо­розької Січі;
• московський князь Гагін;
• Кирило Тур — запорозький козак, курінний отаман;
• полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний);
• Петро Шраменко — його син;
• Михайло Черевань — колишній козак, господар хутора;
• Меланія дружина Михайла Череваня;
• доч­ка Леся;
• Божий Чоловік;
• Матвій Гвинтовка;
• Вуяхевич

Композиція
Твір містить 18 розділів. Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Впевнена, що всі уже прочитали текст твору, оскільки тест, який ви маєте викнати за текстом роману

https://docs.google.com/forms/d/1YCdE8yRHV1Rg0Mtr_6biIB50DcpbDG0FGh2mKbjKzL8/edit