Прислівник – це незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки: піти ліворуч, дуже повільно.
Прислівник не змінюється ні за числами, ні за відмінками, не має роду. Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення – обставини: Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти нині, то лиши на завтра (Нар. творч.).
Зрідка прислівник виступає в ролі частини складеного присудка: Сонце низенько, то й вечір близенько (Нар. творч.); головного члена безособового речення: На серці у Насті було тихо, весело (М.Коцюбинський). Субстантивований прислівник може виконувати функції підмета чи додатка: Одне сьогодні краще двох завтра (Нар. творч.).
якісно-означальні
(прислівники на -о, -е, які виражають якісну
ознаку дії, відповідають на питання як?) |
високо, наполегливо |
кількісно-означальні
(прислівники, які характеризують дію, стан
чи ознаку з боку кількості і міри вияву, відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою?) |
занадто швидкий |
прислівники способу дії
(вказують на те, яким способом відбувається
дія чи виявляється ознака, відповідають на питання як? яким способом? яким чином?) |
говорити
по-англійськи |
місця
(означають місце або напрямок дії, відповідають
на питання де? куди? в якому напрямку?) |
вгору, там |
часу
(вказують на час дії, відповідають на питання
коли? доки? відколи? з якого часу? до якого часу?) |
вчора, завжди |
мети
(означають мету дії, відповідають на питання
для чого? з якою метою? навіщо?) |
напоказ, навмисне |
причини
(вказують на причину дії і відповідають на
питання чому? через що? з якої причини?) |
спросоння, зопалу |
Кількісно-означальні прислівники багато, мало, що вказують на інтенсивність вияву дії чи ознаки, треба відрізняти від неозначено-кількісних числівників, які сполучаються з іменниками і означають неконкретну кількість предметів, явищ, понять тощо: чимало комп’ютерів, багато людей.
Якісно-означальні прислівники творять ступені порівняння вищий та найвищий.
проста форма
(за допомогою суфіксів -ш-, -іш-) |
дешево – дешевше |
складена форма
(прислівник поєднується із словами більш і менш) |
більш дешево |
проста форма
(префікс най- у поєднанні з прислівником простої форми вищого ступеня) |
найдешевше |
складена форма
(прислівник поєднується із словами найбільш, найменш) |
найбільш дешево |
1. Кінцевий суфікс -е у простій формі вищого ступеня порівняння може опускатись: ясніш, скоріш.
2. Для підсилення або уточнення значення прислівників вищого ступеня вживаються слова
3. Щоб підсилити значення прислівників найвищого ступеня використовуються префікси як-, що-:
4. Не творяться ступені порівняння за допомогою слів зовсім, дуже, саме.
Правило | Приклади |
---|---|
утворені сполученням прийменнків з
іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками, прислівниками |
наспіх, востаннє, утретє,
заодно, позавчора, передусім |
утворені сполученням кількох прийменників
із будь-якою частиною мови |
навздогін, навкруги, спідлоба,
знадвору, завтовшки |
утворені з кількох основ (з прийменником чи без) | нашвидкоруч, мимохідь,
горілиць, натщесерце |
утворені приєднанням часток аби-, ані-,
де-, чи-, що-, як- до різних частин мови |
абиколи, анітрохи, дедалі,
щосили, якомога |
Запам’ятай!
Частка що після прислівника пишеться окремо: тільки що, дарма що, поки що.
Правило | Приклади |
---|---|
з префіксом по- і суфіксами -е, -и,
-ому, -ему (-єму) |
по-перше, по-нашому,
по-східному, по-вірменськи, а також прислівник по-латині |
з частками казна-, хтозна-, бозна-,
будь-, -небудь, -таки, -от |
казна-коли, бозна-де,
будь-як, як-небудь |
утворені повторенням однакових,
синонімічних чи антонімічних слів |
ледве-ледве, з діда-прадіда,
тишком-нишком, часто-густо, не сьогодні-завтра, десь-інде |
Будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.
Прислівникові сполуки, утворені поєднанням однакових повнозначних слів у різних відмінкових формах, пишуться окремо: кінець кінцем, сама самотою, одним одна, з року в рік, день у день.
Правило | Приклади |
---|---|
утворені сполученням прийменника з іменником,
частини яких зберігають відноску самостійність значення (між ними часто можна вставити означення) |
в обмін, до смаку, в ногу,
без відома, на щастя |
утворені сполученням прийменника з прикметником
чоловічого роду або прийменника по зі збірним числівником |
в цілому, в основному,
по двоє, по десятеро |
утворені сполученням двох іменників і одного чи
двох прийменників |
час від часу, день у день,
з ранку до вечора, раз у раз |
Літера и пишеться в кінці прислівників після г, к, х (навкруги, заввишки, верхи), після к, ч у прислівниках з префіксом по- (по-болгарськи, по-вовчи) і в кінці прислівників безвісти, почасти, восени.
Літера і пишеться в кінці прислівників після літер на позначення м’яких і пом’якшених приголосних: тричі, вранці, вповні.
Виконайте тестове завдання
https://docs.google.com/forms/d/1NE8GA1lCTY4_2q11TXsWdh510e4cZrJCbW7BVqIPgkE/edit
Комментариев нет:
Отправить комментарий