Тема 9. П. Тичина. Збірка "Сонячні кларнети"

Запишіть тему уроку: 

П. Тичина. Збірка "Сонячні кларнети"

Перегляньте відео про поета Павла Тичину

https://www.youtube.com/watch?v=FLga_TMsAPQ 

https://www.youtube.com/watch?v=gicAkKfts5g 

Дайте відповіді на запитання (письмово). Сфотографуйте. Надішліть за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/1xlftP90THBdz_a4s-a4WB1xdqAUFL9Ip3h9MLLy0sFo/edit 

1. Ким був батько Тичини?
2. Хто звернув увагу на обдарування Тичини і порадив батькам вчити його далі?
3. Назвіть перший відомий вірш Тичини.
4. 1907-1913 роках — це роки навчання Тичини в...
5. П. Тичина з 1911 року відвідував літературні „суботи”, які проводилися у...
6. Павла Григоровича вабила не тільки поезія, а також...
7. Як називалася перша збірка поетичних творів Тичини?
8. У 20-і роки письменник був членом літературних угруповань...
9. Останньою художньо цінною книгою митця стала збірка...
10. Який твір став найбільшим здобутком Тичининої поезії воєнних часів?
11. Коли помер П. Тичина?
12. Назвіть відомі вам збірки поета.

Ознайомтесь з інформацією про збірку П.Тичини "Сонячні кларнети"

В усіх довідниках та енциклопедіях читаємо: „Сонячні кларнети”. А в Пісках, на батьківщині поета, зберігається раритетна тоненька книжечка з пишним соняхом на обкладинці і назвою — „Соняшні кларнети”.

„Сонячні кларнети” — перша збірка поетичних творів Павла Тичини. Вийшла вона в Києві в приватному кооперативно-видавничому товаристві „Сяйво” наприкінці 1918 року тиражем 1000 примірників. 

До неї ввійшли оригінальні твори (всього 29), що друкувалися в періодиці у 1914-1918 роках; деякі твори, які ніде не друкувалися до появи в збірці („Не Зевс, не Пан...”, „Цвіт в моєму серці”, „Подивилась ясно...”, „Світає...”, „Туман” і „Вітер” із циклу „Енгармонійне”, „У собор. І — ІІ”, „Пастелі”, „На стрімчастих скелях”, „По хліб ішла дитина...”, „Скорбна мати. І — IV”, „По блакитному степу”, „Війна. І — ІІ”) та переспів вірша французького поета Анатоля Ле Браза „Колискова”.

Поезії, які увійшли до збірки, умовно можна поділити на три тематичні групи.

До першої належить лірика з пейзажними і любовними мотивами. („Гаї шумлять”, „О, панно Інно...”, „Сонце” та ін.). Для них характерна образність та відображення розуміння законів природи.

До другої групи відносяться вірші, у яких розповідається про горе, яке принесла народу Перша світова війна („Хтось гладив ниви”, „Іще пташки...”). У цих поезіях засуджується жорстокість і насильство. Поет майстерно передає найтонші настрої і почуття.

Третя група тематично поєднується з другою — це розповідь про революційні події та їхні наслідки для України. Письменник із позицій власного розуміння добра і зла, справедливості й народної моралі осмислює, що несе революція українському народові („Одчиняйте двері”, „По блакитному степу” та ін.).

Збірка П. Тичини „Сонячні кларнети” відкрила низку „світлоносних книг”, стала новим словом в українській літературі. В. Стус так охарактеризував її: „У світі “Сонячних кларнетів” людину було возвеличено в космічному масштабі, там існувала гармонія людини і всесвіту”. Образ сонячних кларнетів виступає символом і вічно юної природи, і втіленням прагнень до всього сонячного, радісного. Поет висловлює мрію про щасливе життя. його не полишала віра в прекрасне й світле навіть тоді, коли він бачив людське нещастя).

У 1920 році в київському видавництві „Друкарь” вийшло друге видання „Сонячних кларнетів”. Письменник хотів включити до нього нові твори, але задуму не здійснив, поповнивши видання лише творами „О, панно Інно...”, „Світає...”, „А я у гай ходила...”, „Хор лісових дзвіночків” (уривок із поеми) та „Зелена неділя”. Художнє оформлення здійснив Олександр Лозинський.

Третє видання, Берлін — Київ, побачило світ у 1922 році. Художник — Роберт Лісовський.

Четверте видання вийшло без доповнень і налічувало п'ять тисяч екземплярів, вийшло воно у 1925 році у Харкові в Державному видавництві України. Із книги було вилучено твори „Зелена неділя” та „Війна. І — ІІ”. Художник не встановлений.