Тема 1. Пунктуаційна норма. Підготовка до КР. Речення зі вставними і вставленими компонентами

РЕЧЕННЯ ЗІ ВСТАВНИМИ І ВСТАВЛЕНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ТА ЇХ ПУНКТУАЦІЙНЕ ОФОРМЛЮВАННЯ

Вставними називаються такі слова або сполучення слів, за допомогою яких виражається ставлення мовця до висловленої ним думки.

Вставні компоненти граматично не пов’язуються з іншими словами в реченні і тому не є його членами.

Вставні слова виражають

достовірність повідомлення, впевненість (безумовно, звичайно, без сумніву, як відомо, ніде правди діти)	Ріка, звичайно, не Егейське море, котре походить, звісно, від „еге” (Л.Костенко).
слова ввічливості (будь ласка, дякую, на добраніч, спасибі тощо)	Будь ласка, не викрикуйте так голосно.
невпевненість, припущення (мабуть, може, можливо, певно, здається, може бути, як видно)	Може, саме про цей будинок говорив Джойс? (П.Панч).
джерело повідомлення (як кажуть, повідомляють, на думку, на мою думку, по-моєму, як говорять у народі, за прислів’ям тощо)	Як кажуть, двічі життя не прожити.
емоційну оцінку повідомленого факту (на жаль, на лихо, на зло, на диво, на щастя, хвалити Бога)	На жаль, літні канікули закінчилися
логічну впорядкованість мовлення, почерговість думки, виділення головного (отже, до речі, значить, зокрема, по-перше, у всякому разі, таким чином)	Отже, сьогодні ви не готові до контрольної роботи

Вставленими називаються такі сполуки слів, які містять у собі додаткові повідомлення, побіжні зауваження до основної думки.

Запам’ятай!
1. Вставлені сполуки не можуть бути класифіковані за якимись загальними ознаками,
оскільки виникають незаплановано, у процесі мовлення.
2. На письмі вставлені сполуки, як правило, беруться в дужки або виділяються двома тире, рідше
– комами: Уже, либонь, після Покрови, Вертався з Донця, та знову (Бо я вже двічі посилав
До дівчини за рушниками) Послать і втретє міркував (Т.Шевченко).
3. Вставні і вставлені конструкції не є членами речення, тому речення не поширюють: Отже, я
співаю.
4. Слід запам’ятати групи вставлених слів:
– оцінку вірогідності повідомлюваного: авжеж, безперечно, безсумнівно, без усякого сумніву,
видимо, видно в усякому разі (випадку), гадаю, дійсно, звісно, звичайно, здавалося (б),
здається, зрозуміло, либонь, мабуть, може, можливо, напевно, очевидно, певна річ, по суті
(справи), (що)правда, припустимо, припустімо, природно, скажімо, скоріш за все, слід
гадати, справді, треба думати, було, буває, бувало, трапляється, як звичайно, як завжди,
як водиться;
– почуття мовця, емоційну оцінку того, про що йдеться: на біду, грішним ділом, на гріх, дивна
річ, на зло, навдивовижу, на жаль, на (не)щастя, нівроку, соромно сказати, чого доброго,
як на біду, як на зло;
– зв’язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге тощо, виходить, головним чином,
далі, до речі, значить, з одного боку, зокрема, зрештою, крім того, між іншим, навпаки,
наприклад, нарешті, однак, отже, підкреслюю, передусім, повторюю, приміром, проте, у
цілому;
– способи оформлення думок: взагалі, власне, грубо висловлюючись, з дозволу сказати, інакше
(коротше, правду, м’яко, між нами, попросту, чесно) кажучи, іншими словами, крім
жартів, можна сказати, одним словом, признаюсь, смішно сказати, так би мовити,
точніше, як кажуть тощо;
– джерело повідомлення: бачу, говорять, за визначенням, за вченням, за моїми розрахунками,
за повідомленням, за приказкою, кажуть, мов, мовляв, на думку, пам’ятаю, повідомляють,
чую, по-моєму, по-твоєму.
5. Вставні слова і словосполучення можуть бути звернені до співрозмовника або до читача, щоб
привернути увагу: бачиш, будь ласка, вірите, вибачте, даруйте на слові, дозвольте,
зрозумійте, пам’ятайте, погодьтесь, послухайте, розумієш, уявіть (собі), чуєте.
6. Ніколи не бувають вставними слова: ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, все-таки,
адже, от, принаймні, навіть, між тим, за традицією, у кінцевому результаті ( підсумку),
буквально, якби, майже, при тому, при цьому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз,
як-не-як.
7. Слід розрізняти вставні слова і члени речення. Вставні слова можна вилучити з речення, не
порушуючи його структури. Вони виділяються комами. Вилучення членів речення руйнує
граматичну і смислову структуру речення.

При вставних словах, словосполученнях і реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, тире, кома з тире та дужки.

Кома ставиться

вставні слова і словосполучення відділяються комами	У ніч Різдвяну батько, згадавши, очевидно, молодість свою, дитинство усе своє, одним словом, життя, просив матір заспівати йому колядок (О.Довженко).
два вставних слова відділяються одне від одного	Правда, може, я сам-таки, в цьому й винен... (О.Гончар).
вставні слова відділяються комами від усіх попередніх сполучників крім а (після а кома ставиться лише тоді, коли перед ним стоїть слово з часткою не)	І вернеться наша воля, а може, ще й слава (Ю.Федькович). Запасним видом палива може бути не вугілля, а, наприклад, торф (З підручника).
невеликі за розміром вставні речення	Звали нашого діда, як я потім довідавсь, Семеном (О.Довженко).

Запам’ятай!
Комою не відокремлюються вставні слова, що стоять на початку або в кінці відокремленого звороту (вони виділяються комами разом з усім зворотом):
Дятли вечеряли, видно наїдаючись на зиму.
Дятли вечеряли, наїдаючись на зиму видно.
Але Дятли вечеряли, наїдаючись, видно, на зиму.

Тире ставиться

при пропуску слова в повторюваному словосполученні	З одного боку, цілував барині ручку, а з другого – клумби квіткові їй толочив (Остап Вишня).
як додатковий знак після коми, якщо вставні слова можуть за змістом належати або до попередньої, або до наступної частини	Тайна дрож пронимає народи, – Мабуть, благодатная хвиля надходить (І.Франко).
поширені вставні речення виділяються тире, якщо немає потреби дуже різко виділяти їх із основних речень	Свиридович – так звали мого діда – майже ніколи не бігав, а ходив поволі.

Кома й тире ставиться, якщо на місці розриву основного речення повинна стояти кома: Жила вдова з дітьми у хатці, – навіть би й хаткою узивати не годилося – хижкою, – і стояла вдовина хатка на вулиці під горою.
Вишневий сад – він тільки-но зацвів, – данину першу виплативши бджолам, дрімав снив
(М.Рильський).

Дужки ставляться, якщо вставне речення різко випадає із структури основного речення: Так у зоопарку утримується рідкісний вид мавп – абіссинська (це попередня назва Ефіопії) гвереця, чи, по-місцевому, гуреза (З журналу).

Тест

Речення зі вставними і вставленими компонентами
та їх пунктуаційне оформлювання

1. Позначте речення, що випадає з логічного ряду
А Треба думати Микола не запізнився. Б Дмитро сподіваюсь не забуде про мій день народження. В Повідом нам принаймні про початок іспитів. Г Театр признаюсь моє хобі. Д Яна складає вірші по суті з п’яти років.	А Б В Г Д
2. Правильно розставлені розділові знаки в реченні
А Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття – фашизм і так уже проклятий всім світом, а задля слави нашого роду писано, і во ім’я любові, про цю високу смерть. Б Він був маленький, незавидний, але з густою гривою і – як пізніше виявилось – разюче невтомний. В Звали нашого діда як я потім довідавсь, Семеном. Г Діти щойно, вона це добре пам’ятала! – були тут поруч. Д Перед очима поета на зелених горах поставало „велике місто Київ” як називав його Шевченко.	А Б В Г Д
3. Вставне слово є в реченні (розділові знаки вилучено)
А Диво дивнеє на світі з тим серцем буває! Б Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана. В Певно руїну та буря зробила? Г Він знає це певно. Д Його репліки і пропозиції були якраз до речі.	А Б В Г Д
4. Вставне слово має значення впевненості в реченні
А У північ, може, в південь, на світанні ми пригорнемося до рідної землі, і будуть люди цілувати в шані поранені солоні шинелі. Б Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи. В У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення. Г Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли. Д Видно, знову нам доведеться йти пішки.	А Б В Г Д
5. Вставне слово має значення невпевненості в реченні
А Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну... Б Відповідь він надіслав лише сьогодні, на жаль. В І ось, нарешті, вершина. Г На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знав!), що я хабарики лупила. Д Там, кажуть, з гір усю країну видно.	А Б В Г Д
6. Вставне слово виражає почуття мовця в реченні
А На станції Гребінка у вагоні, нарешті, попросторішало. Б На щастя, підходив Андрій. В Вони встали й пішли – обоє чомусь засмучені – і вже до самої домівки мовчали. Г Після цього він спинився на двох парах, які, за його словами, були прикладом як для учителів, так і для учнів з усіх поглядів. Д Кажуть, сніг на полі – хліб у коморі.	А Б В Г Д
7. Вставне слово має значення послідовності викладу в реченні
А Хвала Богові, я вільна тепер. Б Боже, яка моя мама красива – як на іконі Марія. В Найвідоміший я у своєму селі після Гоголя, звісно, і після Тараса. Г Улас Самчук вважав, що література покликана, по-перше, відображати життя, по- друге, нести в собі моральну істину, тобто бути повчальною. Д Не сходить сонце на Вкраїні, напевне, й місяця нема.	А Б В Г Д
8. Простим неповним є речення
А Світає. Б Висока трава. В Не можна зловить вогонь. Г В нашій хаті – наша правда й сила. Д І горить на крилі небокраю вечорова зоря золота.	А Б В Г Д
9. Правильно розставлені розділові знаки в реченні
А Дещо правда, піднялось із тії неслави. Б Це була, так би мовити наша фамільна ворона. В Одне слово летимо вже через Гімалаї. Г Мужність, як правило – скромна. Д Ось, наприклад, назви нових сортів квітів: тюльпани „Мідний вершник”, „Синій птах”, флокс „Декабристи”.	А Б В Г Д
10. Допущено пунктуаційну помилку в реченні
А Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі. Б У поля виходжу і, здається бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу. В Малоросійство багатонаціональне, так би мовити, його головну ударну силу становлять колишні українці. Г Так чудно її звуть на ймення, що їй-богу, ніяк не второпаю. Д Чи, може, у мене настав отой момент, коли чоловік сам собі дивується?	А Б В Г Д
11. Вставні слова відсутні в реченні (розділові знаки вилучено)
А Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима. Б От бувало слухаю на відстані. В Не раз бувало гірко нене. Г Працювать працювать безумовно! Д Люди одначе не розходяться.	А Б В Г Д
12. Вставні слова є в реченні (розділові знаки вилучено)
А Прийшла нарешті і моя черга. Б Одначе гризе він текст із книжки уперто й енергійно. В Звір стояв нерухомо врешті переставив одну лапу, далі другу. Г Та коли ти натомишся врешті від постійного протистояння? Д І навіть найпрестижніший аршин не зміряє у тобі України!	А Б В Г Д
13. Вставні слова містять усі речення, окрім
А Головне йому, як то кажуть, і печене, і варене. Б З-за славної широкої ріки на цей високий берег долітає запах лісів, вони синіють у глибокій далечі, і здається згори, що то море бузкове й імлисте переливається за обрій. В Скажімо, на початку сімнадцятого століття на карті світу не було такого міста, як Нью-Йорк, що сьогодні є фінансовим центром усього світу. Г Зберегти й зміцнити почуттям батьківщини свою державу – це завдання нашої інтелектуальної і політичної еліти, зрештою, завдання нашого народу, якщо він хоче бути нацією, успішно конкурувати з могутніми сусідами в усіх сферах життя. Д А ще, як на додачу, земля ця овіяна легендами козацької минувшини.	А Б В Г Д
14. Вставні слова є в усіх реченнях, окрім (розділові знаки вилучено)
А У кімнаті здається нікого не було. Б Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс. В Я признатися ніколи не був у тайзі. Г Ми правда так і не вибралися на море. Д Звичайно ми побачимося з ними бо може все скінчиться й добром.	А Б В Г Д
15. Правильно розставлено розділові знаки в реченні (деякі розділові знаки опущено)
А Усіх дідів тутешніх я вже знаю, та певно той, що з князем щойно був, з’явився з іншого якогось краю. Б Та з віроломством ще не раз не два вам доведеться, мабуть зустрічатись. В У таку негоду човен може мабуть, перекинутися. Г Все, що ти кажеш, може, й до ладу, чужі нам, справді, устрій той і звичай. Д Юнак цей, видно, має добре серце що проти зла й неволі аж горить!	А Б В Г Д
16. Правильно розставлено розділові знаки в реченні (деякі розділові знаки опущено)
А Не знаю, певно, та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним і саме тут, у цій гарній стороні, є та земля, що батько заповів нам її знайти. Б Не знаю певно та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним, і саме тут, у цій гарній стороні є та земля, що батько заповів нам її знайти. В Не знаю певно та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним, і саме тут, у цій гарній стороні, є та земля що батько заповів нам її знайти. Г Не знаю певно, та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним, і саме тут, у цій гарній стороні, є та земля, що батько заповів нам її знайти. Д Не знаю певно та чомусь мені здається, що кінець трудам мандрівним, і саме тут у цій гарній стороні є та земля, що батько заповів нам її знайти.	А Б В Г Д
17. Виділене слово є вставним у реченні (розділові знаки вилучено)
А Повітря здається п’янким і прозорим. Б Та ніч була на диво схожа. В На диво коло цього питання він найбільше морочився. Г І ось нарешті вершина наша. Д Він казав що не може мати ніякої насолоди від життя коли знає що поруч безправні забиті.	А Б В Г Д
18. Зв’язок між думками виражає вставне слово в реченні (розділові знаки вилучено)
А Звичайно ми побачимося з ними бо може все скінчитися й добром. Б І нарешті ще одна порада. В Усіх дідів тутешніх я вже знаю та певно той що з князем щойно був з’явився з іншого якогось краю. Г Та з віроломством ще не раз не два вам доведеться мабуть зустрічатись. Д Все що ти кажеш може й до ладу чужі нам справді устрій той і звичай.	А Б В Г Д
19. Вказівку на джерело інформації виражає вставне слово в реченні (розділові знаки вилучено)
А Років йому сто чи може й менше але приємно чомусь думати що саме сто бо це було давно й красиво. Б На думку фахівців конструкцію машини можна дещо вдосконалити. В Здавалось він якось трохи ніби сяяв а коли й не сяяв то так видавалось бо він посміхався. Г Він був не дуже балакучий і якийсь ніби потайний але діда мабуть любив і провідував його не менш як тричі на рік. Д Зараз на превеликий жаль вони знову зчинили галас.	А Б В Г Д
20. Не є вставним виділене слово в реченні (розділові знаки вилучено)
А Нам відомо що спонукувані без сумніву комерційним інтересом до цього Мічуріна вже приїхали або у всякому разі їдуть з-за кордону два визначні іноземці можливо теж вчені. Б Чи може я не так висловився пробачте. В І все це відбивалося у воді і здавалося що ми стояли не на землі що ріки немає а є міжхмарний темний простір. Г На щастя злива почала вгамовуватись. Д В одному з вулканічних вогнищ на Великих і Малих Зондських островах налічується мабуть 100 діючих вулканів.	А Б В Г Д
21. Двома вставними словами ускладнено речення (розділові знаки вилучено)
А Товариш його людина літ сорока насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові довгими розкуйовдженими вусищами та неголеною бородою що мов щітка стирчала рудою щетиною. Б Він був такий важкий що іншим разом Хаєцький певно нізащо його не підняв би. В Здається краще ніж будь-хто розумів це Іван Антонович. Г Зрештою хлопець і сам не знав для чого він вистрілив. Д По-перше треба підібрати подарунок по-друге треба ще купити квіти.	А Б В Г Д
22. Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки вилучено)
А У таку негоду човен може перекинутися. Б Сонце піднялось і стало зовсім видно. В Юнак цей видно має добре серце що проти зла й неволі аж горить. Г Не знаю певно та чомусь мені здається що кінець трудам мандрівним і саме тут у цій гарній стороні є та земля що батько заповів нам її знайти. Д Тож веселімося людоньки на людях.	А Б В Г Д
23. Після виділеного слова треба поставити кому в реченні (розділові знаки вилучено)
А Тут навіть повітря здавалося несло в собі золотисті відтінки. Б Справді сонце вже встало й оглянуло світ палаючим поглядом. В Хоч як не хотілося але довелося-таки признатися. Г Правда очі коле. Д Він може перейти вбрід річку.	А Б В Г Д
24. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Як пізньої осені звичайно чекаєш не дочекаєшся снігу, так і тепер, в кінці зими, шукаєш зустрічі з весною. Б Весна, мабуть, блукає вже десь поряд, дзвенить бурульками, співає синицею, хоч і її, мабуть, лякає зима заметілями та морозами. В У кінці лютого починають прокидатися від зимового сну дерева; недовго,на мій погляд, чекати свята вербі. Г Свої сережки приготувала ліщина ще з середини літа, до зими вони вже виросли, стали великими. а зараз чекають теплого дня і хоч, на жаль ще буде лежати сніг, стануть ще довгими, пертворяться із коричневих у жовті. Д Подме вітер, і полетить пилок – золоті іскри сонця.	А Б В Г Д
25. Правильно роставлені розділові знаки в реченні
А Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної і старовинної кладки, а, по-друге, наріжний. Б Либонь запізно зрозумів я, що слово треба берегти. В Він дивився вбік і, здавалося, нічого не бачив, а можливо, не хотів бачити. Г І ось – нарешті вершина. Д Теплий кожух, тільки шкода не на мене шитий.	А Б В Г Д
26. Ніколи не буває вставним словом
А безумовно Б буквально В безперечно Г без сумніву Д бачиш	А Б В Г Д
27. Ніколи не буває вставним словом
А як кажуть Б на мою думку В по-вашому Г за словами Д за традицією	А Б В Г Д
28. Ніколи не буває вставним словом
А отже Б чуєте В зрозумійте Г адже Д чого доброго	А Б В Г Д
29. Якщо вписати на місці крапок слово може, то ускладненим стане речення
А Весна ... розтопити не тільки лід у природі, а й у ваших душах. Б Дитина ... мріяти про високі результати в спорті. В Хлопець ... розчарувати стару. Г Чи замалу, чи ... завелику, одежу матимуть думки мої? Д Земля не ... жити без сонця.	А Б В Г Д
30. Правильно роставлені розділові знаки в реченні
А Димко проте жваво налягав на весла, і легеький човен хутко посувався по прозорій воді. Б Здається, старий Дніпро широко розкинув поли своєї зеленої киреї, щедро даруючи берегам ліси, сади та степові роздолля. В Маємо жити, звичайно не хлібом єдиним. Г Мабуть, то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне може навіть самопожертовне. Д Голуб видно втихомирився й заснув.	А Б В Г Д
31. Правильно роставлені розділові знаки в реченні
А Якщо в листі тільки розповідь – про улюблену кішку, собаку а таких дуже багато – він і не вимагає відповіді. Б Цензори то забороняли п’єсу, то знову дозволяли (після відповідних авторських переробок надрукувати цей твір вдалося тільки 1903 року). В Побоюючись навернутись на материні очі а що, як вона кинулася до насіння й чекає на мене?, я подався до ставочка. Г Стара княжна Варвара Олексіївна – їй було тоді вже шістдесят п’ять років майже зовсім осліпла і рідко з’являлася в салоні. Д Завжди в своєму селі, а також у лузі, в полях приглядався до лелек.	А Б В Г Д
32. Вставлені конструкції є у всіх реченнях, окрім (розділові знаки вилучено)
А Є вже люди на землі а то б не варто й жити що крізь щоденний труд уміють і любити і усміхатися і мислить і шукать. Б А Ярема страшно глянуть по три по чотири так і кладе. В Вона взагалі ніколи не могла примиритися з тим що квітку зривають. Г Там батько плачучи з дітьми а ми малі були і голі не витерпів лихої долі умер на панщині. Д Мавпи повисають униз головою чіпляючись чотирма зігнутими пальцями у них немає великого пальця як крючками.	А Б В Г Д
33. Вставлена конструкція є в реченні (деякі розділові знаки опущено)
А Напевне, найбільше таких слів ніжних, високих, людинолюбних, красивих про матір. Б Так, у писанках Наддніпрянщини переважає рослинний орнамент дубовий чи горіховий лист, троянди, гвоздики на чорному, темно-вишневому, інколи зеленому тлі. В Книга формувалася поступово рік за роком формувало її саме поетове життя, і все найісторичніше з великого життя Тараса Шквченка увібрав у себе цей збірник поезій, що його у хвилину творчого осяяння було найменовано "Кобзарем". Г Завдяки В.Івасюку українська естрада набуває пошукової енергетисності розвиненості загалом своєрідної знаковості. Д Небачений успіх і визнання публіки перемоги на міжнародних і всеукраїнських конкурсах творили славу саме українській пісні оскільки композитору щоразу вдавалося зберегти український мелос.	А Б В Г Д

34. Установіть відповідність
Значення вставного слова 1 емоційна оцінка 2 джерело інформації 3 невпевненість 4 активізація уваги	Приклад А А за дверима така ніч і, мабуть, зоряна. Б На щастя, літак ішов по курсу майже на схід. В Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали. Г Не можна, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди можна. Д Небо таке, знаєш, особливе.	А Б В Г Д 1 2 3 4

35. Текст і завдання до нього.
1. У лісі ще багато снігу, і, здається, лежати йому ще й лежати. 2. Не встигне сонце впоратися з ним за якихось півтора-два місяця. 3. Але зносилося вже біле вбрання зими. 4. І, хоч може ще не видно на ньому проталин, вигляд у нього вже неновий. 5. Правда, зима ще з великою охотою прихорошує свій одяг. 6. Такі раптом хурделиці прилетять, що знову все навколо біле й пухнасте. 7. Та вляжуться злі вітри, і сонце знову візьметься за свою роботу. 8. Буде потроху гострити променями колоти сніг. 9. І прийде, безперечно, час, коли проб’ють його промені до проталин, а потім зовсім розпустять.
А. У поданому тексті вставних слів
А 2 Б 3 В 4 Г 5 Д 6	А Б В Г Д
Б. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А другому Б четвертому В п’ятому Г шостому Д дев’ятому	А Б В Г Д
В. Складносурядним є речення
А четверте Б шосте В сьоме Г восьме Д дев’яте	А Б В Г Д
Г. У перносному значенні в тексті вжиті слова
А лежати йому Б зносилося... вбрання В не видно... проталин Г хурделиці прилетять Д все навколо біле	А Б В Г Д
Д. Орфографічну помилку допущено в слові
А півтора-два Б неновий В прихорошує Г візьметься Д променями Правильні відповіді можна переглянути тут	А Б В Г Д