Тема 12. Марко Вовчок. Життя і творчість. "Народні оповідання", "Інститутка".

Запишіть тему  Марко Вовчок – ясна зоря нашого письменства.

Шановні учні! Ми розпочинаємо з вами розглядати життя і творчість української письменниці Марка Вовчка.
До обов'язкового прочитання такі твори:

 Наступного уроку вас чекає контрольна робота за творчістю П.Куліша та М.Вовчка.

                

Мета нашого уроку - розкрити класика, жінку дивовижної долі, тим більше гідної пошани, що сама зробила її, цю долю, людину рідкісного благородства і духовної чистоти; розглянемо кращі оповідання.

            

     Марія Вілінська        

            Марко Вовчок          Скажіть, що поєднує ці прізвища?

     Марія Лобач 


Бібліознайки: Марко Вовчок-найзагадковіша жінка в українській ...


Існує кілька версій щодо походження псевдонімів письменниці.

1) Пов`язують із назвою села  Немирови - Вовчки, куди письменниця часто ходила, у якому дружила з жінками - селянками і кумувала у них;

2) Богдан Маркович, син письменниці, пояснює його тим, що рід Марковичів походить від козака Марка, прозваного за дуже жорстокий характер «Вовком». «Вовчок» - лагідне похідне слово від Вовчка.

3) Є пояснення, що псевдонім від прізвища Маркович. На Україні жінок часто називали за чоловіком - Марковичеві. Отже, трансформоване Марковичка - Марко - Вовчок.

Отже, Марко Вовчок походить від прізвища першого чоловіка і народилося  разом із першою книгою.

Ми розглянемо протягом уроку такі питання:

1. Біографічна скринька

2. Творча спадщина

3. «Народні оповідання» - блискучий початок літературної діяльності молодої письменниці.

   Біографічна скринька 

1.   Короткочасне дитинство.

Вітчим, лютий кріпосник, знущався не тільки над кріпаками, а й над своєю сім`єю, яка відтепер жила у вічному страху і мусила терпіти. А от селяни виявились мужнішими. Одного разу, доведені до краю жорстокістю кріпаки з вилами кинулися на нього і мало не вбили. Програвши все, цей нелюд покинув сім`ю. З того часу при слові кріпосник вразливу Марію починало трясти.

2.Навчання у Харківському пансіоні.

Коли дівчинка вчилася у Харківському пансіоні, вона постійно сиділа в бібліотеці, в той час, як її подружки ішли на танці. Вона пам`ятала слова мамині: «Не знатимеш хоч кількох мов не вважай себе культурною людиною».

3. Марія в Орлі у тітки К.Мардовіної, активна участь у щотижневих літературних вечорах.

В Орлі у тітки племінниця виховувла  її дітей.

1859р. тяжко захворівши, Марко Вовчок їде на лікування до Німеччини, Лондону, потім до Італії.

1860 – 1866 рр.- з сином Богданом провела в Парижі.

4. Формування поглядів письменниці. Активне літературне й громадське життя. Співпраця з журналом «Отечественные записки».   

У формуванні народного мислення особливу роль відіграв її чоловік Опанас Маркович.

       У журналі «Отечественные записки» були надруковані кращі її романи російською мовою – «Живая душа», «Записки причетника», «Тёплое гнёздышко».

       З кожним роком увиразнюється громадянська позиція письменниці, все напруженішими стають її стосунки з поліцією. Цензура вимагає притягнути до суду. Після душевного потрясіння вона виїжджає з Петербурга. Помирає Опанас Маркович, виходить удруге заміж - М. Лобача - Жученка.

6. Останні роки життя.

       Кабардине містечко Нальчик. Тут під грушею у саду Марко Вовчок переписувала рукописи, знесилена приступали задухи, з олівцем і зошитом у руках засинала, над ними, аж поки в одне лагідне серпневе надвечір`я не заснула навіки. На могилі автора варто  висікти слова:

                         Вкраїни донька, ти жила між нас,

                         Душею чиста, ніби наші ріки,

                         Твоє ім`я - величне, мов Кавказ,

                         Вкарбоване в краю моїм навіки.   

                                                          А. Шомахов

Через 50 літ кавказький поет напише:

Постаттями такого масштабу має право пишатися будь-яка країна світу.

       Творча спадщина

- дві книги «Народних оповідань» (1857, 1862);

- 50 оригінальних творів і близько ста перекладів.

Письменницький дебют

«Народне оповідання» - блискучий початок літературної діяльності молодої письменниці.

 І книга (1857р.)                                 І книга ( 1862р.)

1. «Сестра»                                         1. «Три долі»

2. «Козачка»                                        2. «Два сини»

3. «Чумак»                                           3. «Ледащиця»

4. «Одарка»

5. «Сон»

6. «Панська воля» («Горпина»)

7. «Викуп»   

8. «Свекруха»

9. «Знай ляше» («Отець Андрій»)

  10. «Максим Гримач»

  11. «Данило Гурч»

Оповідання «Козачка»

Тема : гірка доля жінки з вільного козацького села, що стає дружиною кріпака.

Розкривається потворна сутність кріпацтва.

Жінка – селянка, багатостраждальна, сумовита, чуйна до чужого горя.

Героїні не спадає на думку активно протестувати проти свого тяжкого й безвихідного становища.

Але образ, овіяний глибоким співчуттям, викликає у читача настрій обурення й протесту проти нелюдської соціальної системи.

У ІІ томі продовжилась тема, прагнення відбити пагубні наслідки кріпацтва в пореформену добу.

Оповідання «Ледащиця»

Тема :  показ під`яремного становища, яке створює людину, і

            навпаки: воля облагороджує.

Кріпачка Чайчиха (мати Насті) постійно «непримітна, покірна, брови здвинуті, чорні очі ямкуваті,.. – коли вільна – «які в неї очі добрі, який усміх ласкавий...»

       Настя вирішила сама здобути собі волі, і хоч виборола її та дісталась вона ціною життя.

Оповідання «Два сини»

Тема:  показ багаторічної царської рекрутчини, змальованої у долі бідної селянської родини:

Горе вдови, у якої забрали в рекрути обох синів, її самітня тяжка старість змальовані психологічно тонко.

Твір бринить як сумна лірична пісня.

Людська трагедія передана устами самої бідолашної матері, без пафосу, - природно і просто.

 

 Повість «Інститутка» - найкраща перлина нашої літератури.

  Теорія літератури. Пригадайте.

Реалізм - літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Літературний характер - це образ людини, відтворений в художній формі. Літературному характеру властиві загальні риси, які об'єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, котрі роблять його самобутнім, неподібним до інших. Такі загальні риси літературного характеру називають типовими.

Дослідження народного життя в повісті. Порівняльна характеристика побуту та звичаїв кріпаків і панів

 

Пани

Селяни

Одяг

Пишне вбрання

Звичайний селянський одяг

Їжа

Коли хочуть і що хочуть

Питати дозволу пообідати

Дозвілля

Приїзд гостей, прогулянки

Прогулянка лише тоді, коли пани посилають щось розвідати. Весь час мають бути готові, що пани можуть покликати.

Освіта

Мають право на освіту

Не мають права на освіту

Одруження

Обирають собі самі пару

Якщо вільна виходить заміж за кріпака, о стає кріпачкою. Кріпаки питають дозволу на одруження у панів. Жінка йде за чоловіком, якщо його віддають в рекрути.

Хвороба

Мають право відпочивати чи лікуватися

Все з дозволу панів

Народження дитини

З’їжджаються гості на хрестини, пишне застілля.

Повинні працювати, навіть коли дитина хвора чи померла

Право на щастя

Засмучену пані потрібно розвеселити

Ніхто не зважає на особисті переживання селян, можна бити та жорстоко поводитися

Дослідження антилюдяної суті кріпосництва та солдатчини. Опрацювання термінів “кріпацтво” та “солдатчина”

Кріпацтво - правова система, яка встановлювала залежність селянина від пана. Кріпаки були прикріплені до землі, яка належала пану, і який мав право на працю та все майно селян. Кріпацтво - один із видів рабовласності.

Солдатчина - військова служба, на яку віддавали молодих юнаків та чоловіків.

Рекрутська повинність - комплектування війська в Російській імперії.

 Аналіз кріпосного та солдатського права на прикладі тексту повісті “Інститутка”

(Складання плану кріпосної безправності героїв твору) (запишіть)

1.     Сумна і буденна служба в старої пані

2.     Устину приставили служницею до панночки.

3.     Жорстоке ставлення панночки до дівчини.

4.     Переїзд Устини на новий хутір слідом за панами.

5.     Заборона панночкою обідати

6.     Хвороба Катриної з Назаром дитини та примусова робота у панів

7.     Смерть немовляти і жорстоке ставлення панночки

8.     Дозвіл на одруження Устини та Прокопа

9.     Гнів панночки за яблука

10.                       Прокопа віддають в рекрути

11.                       Примусова служба Прокопа та наймитування Устини.

 Аналіз образів (Про кого йдеться?)

1)   У всьому бачить радість, хоч іноді хочеться плакати. Навіть коли бють, то трохи поплаче, а коли подумає, то трохи розвеселиться. Батьків не знала, сирота, росла у чужих людей, які не питали про її потреби. Після десяти років віддали на службу до старої пані. (Устина)

2)   Працьовита молодичка, була вільною, але вийшла за кріпака та переймалася долею своєї дитини.Коли немовля захворіло, знавесніла на панів та утопилася. (Катря)

3)   Спокійна, завжди врівноважена, стара жінка, яка знала лад у справах на хуторі, добра до Устини та інших селян. (Стара служниця)

4)   Молодий парубок, задуманий, переймається долею кріпаків, кохає Устину. (Прокіп)

5)   Молодий чоловік, любить жартувати, не показує свого болю, який відбився сивим волоссям на скронях. (Назар)

6)   Жорстока, корислива, дуже вродлива. (Панночка)

7)  Вродливий, спокійний, завжди старався по-доброму, по-людськи виходити із ситуації. (Полковий лікар)

Подумайте (усно)

-      Яким було життя кріпосних селян?

-      Чим змінилося становище Устини після того, як її чоловіка Прокопа віддали в рекрути?

-      Що являється справжнім щастям для Устини?

-      Що хотіла донести читачеві Марко Вовчок?


Сьогодні ви не отримаєте письмових завдань чи тестів. Готуйтесь до контрольної роботи та уважно прочитайте тексти творів.

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий