Тема 8. Граматичні ознаки дієслів. Дієвідміни. Словозміна.

Запишіть тему уроку:

ДВІ ОСНОВИ ДІЄСЛІВ. 

ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ. 

ЗМІНИ ЗВУКІВ В ОСОБОВИХ ФОРМАХ ДІЄСЛІВ. СЛОВОЗМІНА ДІЄСЛІВ І ТА ІІ ДІЄВІДМІН

Дієслівні форми творяться за допомогою суфіксів і закінчень від дієслівних основ: 1) основи теперішнього часу; 2) основи інфінітива (або минулого часу).

Основа інфінітива виділяється після відкидання суфікса -ти (-ть) разом з постфіксом -ся (-сь), якщо такий є: люби-ти, змага-ти-ся, гукну-ти, принес-ти

Від основ інфінітива творяться дієслова минулого часу (хова-в, хова-ла), умовного способу (ходи-в би), дієприкметники минулого часу (посиві-л-ий, сказа-н-ий), дієприслівники минулого часу (відда-вши). 

Основа теперішнього часу виділяється у дієсловах теперішнього часу 3-ї особи множини після відкидання закінчення -уть (-ють), -ать (-ять): пиш-уть, принес-уть, шука-ють, крич-ать, сто-ять

Від основи теперішнього часу утворюються особові форми теперішнього часу дійсного способу (вез-у, вез-еш, вез-е, вез-емо, вез-ете, вез-уть); форми наказового способу (вез-и, вез-іть), дієприкметники теперішнього часу (міц-ні-ючий), дієприслівники недоконаного виду (гра-ючи, леж-ачи). У дієсловах доконаного виду замість теперішнього часу виступає основа майбутнього часу: привез-у, привез-еш, привез-и, привез-іть.

Перепишіть таблицю. Доповніть прикладами
Дві основи  дієслів
Основа інфінітива виділяється після відкидання суфікса -ти (-ть) разом з постфіксом -ся (-сь), якщо такий є
Основа теперішнього часу виділяється в дієсловах теперішнього часу 3-ї особи множини після відкидання закінчення -уть (-ють), -ать (-ять)
Утворюються
Приклад
Утворюються
Приклад
1.
Дієслова минулого часу

Особові форми дієслів теперішнього часу

2.
Дієслова умовного способу

Особові форми наказового способу

3.
Дієприкметники минулого часу

Особові форми майбутнього часу дієслів доконаного виду

4.
Дієприслівники доконаного виду

Дієприкметникові форми теперішнього часу

5.


Дієприслівники недоконаного виду



Вправа (письмово) Згрупуйте подані дієслівні форми у дві колонки: в першу — ті, що утворилися від основи теперішнього часу; в другу — ті, що утворилися від основи інфінітива.
Задощило, співаючи, ходитиму, радій, зібраний, зробить, згорнутий, переходиш, утворено, берімо, забутий, міцніючий, складіть, граючи, опитавши, переписаний, переписавши, переписувати, дивлюся, привіз, закликаючи, запишіть, читати, списати, переписуючи.

Прочитайте текст. Знайдіть відповідь на питання.
· Що таке дієвідміна?
· Які способи визначення дієвідмін існують?
· Які дієслова належать до першої дієвідміни?
· Які дієслова належать до другої дієвідміни?

За типом дієвідмінювання дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Крім традиційного способу визначення дієвідмін за основою теперішнього часу та закінчення (до 1-ї дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -уть, -ють, а до 2-ї — дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -ать, -ять), можна встановити дієвідміну за основою інфінітива (відкинувши суфікс -ти).

До 1-і дієвідміни належать дієслова:
1) з односкладовою основою: лити, бити, мити, пити;
2) з суфіксами -ну-, -і-, -а-, що не випадають в особових формах: крикнути, біліти, грати;
3) з основою на приголосний: нести, могти, берегти;
4) з основою на -оро-, -оло-: побороти, полоти, колоти;
5) дієслова хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти.

До 2-і дієвідміни належать дієслова:
1) з суфіксами -и-, -і- (-ї-), які випадають в особових формах: варити, бачити, сидіти, клеїти;
2) з суфіксом -а- після шиплячих та [j], який випадає в особових формах: лежати, кричати, стояти;
3) дієслова спати, бігти (З посібника).

Вправа (письмово). Випишіть з речень дієслова у дві колонки за дієвідмінами.
1. Зірвалась буря — білим біла, свистить, кружляє заметіль і заганя в гаряче тіло голки холодні звідусіль; і обійма колючим роєм, і заміта вперед стежки, і нахиля переді мною кремезні клени і дубки (М. Гірник). 2. Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти (М. Коцюбинський). 3. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо (М. Коцюбинський). 4. Сонце сяє, вітер з травами говоре. Перед мною і за мною степ колишеться, як море (Я. Щоголів). 5. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюються далекі тополі (М. Коцюбинський).

Розгляньте таблицю «Відмінювання дієслів у теперішньому часі по дієвідмінах».

Запишіть подані дієслова в усіх особових формах однини і множини. Підкресліть зміни приголосних. Складіть схему чергування приголосних в основах дієслів.
Колихати, писати, любити, стерегти, возити, їздити.

Відмінювання дієслів у теперішньому часі по дієвідмінах
І дієвідміна
Особа
Однина
Множина
1-ша
веду
мажу
співаю
ведемо
мажемо
співаємо
2-га
ведеш
мажеш
співаєш
ведете
мажете
співаєте
3-тя
веде
маже
співає
ведуть
мажуть
співають
ІІ дієвідміна
Особа
Однина
Множина
1-ша
кричу
раджу
стою
кричимо
радимо
стоїмо
2-га
кричиш
радиш
стоїш
кричите
радите
стоїте
3-тя
кричить
радить
стоїть
кричать
радять
стоять

Зверніть увагу!
При змінюванні дієслів у теперішньому часі і простій формі майбутнього деякі приголосні чергуються. Це відбувається відповідно до правил чергування приголосних. При цьому спостерігається така закономірність:

1. У дієсловах І дієвідміни чергування приголосних відбувається в усіх особах: стерегти — стережу, стережеш, стережуть; тесати — тешу, тешеш, тешуть; пекти — печу, печеш, печуть.

2. У дієсловах ІІ дієвідміни чергування приголосних відбувається тільки в 1-й особі однини: водити — воджу, водиш, водять; возити — вожу, возиш, возять; платити — плачу, платиш, платять.

3. У дієсловах ІІ дієвідміни, основа яких кінчається на губний звук (б, п, в, м, ф), у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з’являється л, наприклад: ловити — ловлю, ловиш, ловлять; любити — люблю, любиш, люблять; терпіти — терплю, терпиш, терплять.

Якщо такий звук л з’являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати — сиплю, сиплеш, сиплете, сиплють (За І. Ющуком).

Вправа (письмово). Поставте дієслова, що в дужках, у потрібних особах теперішнього часу, визначивши спочатку їх дієвідміну.
1. Гострий, колючий смішок (ворушиться) у грудях у Хоми, (підступати) під горло. 2. Панський двір все голосніше (ревіти). Корови не (мукати) вже, а хриплим, скрипучим риком, повним одчаю і муки, (кликати) рятунку. Коні сердито (іржати). Вони десь (бунтувати) у стайні, (бити) землю ногами і (роздувати) од гніву ніздрі). 3. Низько (стелитися) хмари, (рости, збиватися) в купу і (опадати) (М. Коцюбинський, «Fata morgana»).


Вправи, які ви виконували протягом уроку, сфотографуйте і надішліть за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/1b92ewVjg0lvL3Ij4-LUuwPDNXvQ6-moLWdakpCX52OY/edit 

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий