Запишіть тему уроку.
Види й засоби міжфразового зв'язку. Усний твір
Прочитайте текст і виконайте завдання (усно)
... У ньому завжди влітку панує прохолода. Я з братом часто приходжу сюди насолоджуватися свіжістю й пахощами.
А. Поміркуйте, чому на місці крапок обов’язково має бути речення.
Б. Виберіть пропущене речення:
• Навколо тиша.
• За нашим городом стоїть старезний ліс.
• Цей дуб стоїть тут уже понад два століття.
Речення можуть поєднуватися двома видами зв’язку — послідовним і
паралельним. За послідовного зв’язку речення можуть поєднуватися
займенниками, синонімами, лексичними повторами, вставними словами тощо.
Цей зв’язок за будовою нагадує складнопідрядне речення з послідовною
підрядністю:
Засобом міжфразового зв’язку може (можуть) бути:
• займенник, наприклад: Нарешті почався дощ. Його ми так чекали;
• синонім, наприклад: Із-за рогу з’явилася постать солдата. Помітно було, що вояка хвилювався;
• лексичний повтор, наприклад: Люблю народну пісню. Пісня змалку ввійшла в мою душу... ;
• часові форми дієслів-присудків, наприклад: Шумить, нуртує й
піниться Черемош. Як оскаженілий, як навіжений, розпорошує свої дрібні
бризки... ;
• вставне слово, наприклад: Так не хотілося знайомитися! А втім, я вибору не мав.
За паралельного зв’язку кожне наступне речення не поєднується з
попереднім, адже вони рівноправні між собою й однаковою мірою стосуються
зачину. Цей зв’язок за будовою нагадує складнопідрядне речення з
однорідною підрядністю:
1. Прочитайте текст і виконайте завдання.(усно)
Сто тридцять років тому в золотоверхому Києві на схилах Дніпра
несподівано з’явилося безліч підвід, навантажених величезними крижаними
брилами. Невдовзі біля них заходилися майстри. Під їхніми вправними
руками на очах у здивованих киян почали з’являтися крижані цеглини,
колони, підвіконня, двері... Нарешті крижане диво — царський палац —
було збудовано.
Такого Київ ще не бачив. Видовище було неповторним і казковим: зали з
прозорими стінами, вишукані меблі, столи з годинниками, канделябри зі
свічками, шафи з посудом, крісла, ліжка, застелені ковдрами, на яких
красувалися подушки, — і все це зі справжнісінької криги! З ранку до
пізнього вечора грала музика, а коли починалися сутінки, палац
освітлювався різнокольоровими ліхтарями, від чого ставав ще більш
фантастичним і таємничим.
Кияни довго згадували крижаний палац, який, на жаль, розтанув і
зберігся тільки в пам’яті тих, хто його встиг побачити (За І. Мокрієвою
та А. Власюком).
А. Визначте вид зв’язку між реченнями першого й другого абзаців.
Б. З’ясуйте засоби міжфразового зв’язку між реченнями першого абзацу.
Від поданих імен утворіть і запишіть чоловічі й жіночі імена по батькові.
Зразок. Іван — Іванович, Іванівна.
Ілля, Ігор, Юрій, Григорій, Василь, Андрій, Богдан, Лука.
До поданих тематичних речень (зачину) доберіть речення з розвитком
думки, використавши різні засоби міжфразового зв’язку. Запишіть їх.
Дніпро в межах Києва широкий. [займенник].
Небувальщину про горіхи мені розповіла мама. [синонім].
Північний вітер зірвався якось несподівано. [часові форми
дієслів-присудків]. На урок фізкультури я йшов без будь-якого
ентузіазму. [вставне слово].
Не забувайте людям казати добрі слова. [лексичний повтор].
Закріпіть ваші знання, переглянувши відео
Усний твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення
на суспільну тему
Пригадайте
— Які типи мовлення
вам відомі?
— Які стилі
мовлення ви знаєте?
— У якій галузі використовується
той чи інший стиль мовлення?
— У якому стилі
краще писати на суспільну тему?
Живучи в
суспільстві, ми не можемо не реагувати на події, що відбуваються в країні.
Багато новин дізнаємося з газет, телебачення, Інтернету. Залежно від своєї
позиції , висловлюємо власну думку, ставлення до почутого, побаченого. При
цьому користуємося суспільною лексикою, відповідним стилем. Наші роздуми про
події суспільного життя найчастіше мають ознаки публіцистичного стилю.
Таблиця «Особливості
публіцистичного стилю»
|
Сфера
вживання
|
Мета
спілкування
|
Основні види висловлювань
|
Основні стильові
риси
|
|
Політика,
громадське життя, засоби
масової інформації.
|
Інформація
з метою впливу
на суспільні події.
|
Виступ, лекція, промова,
стаття, нарис, брошура,
фейлетон.
|
Закличність,
схвильованість, певний пафос, оцінність інформації, широке використання
суспільно-політичних термінів.
|
|
Найсуттєвіші для стилю мовні засоби
|
|||
|
Лексичні
|
Граматичні
|
||
|
Суспільно-політична лексика, «високі слова» та
вирази.
|
Спонукальні та окличні
речення, поширені прості речення, звертання,
риторичні питання.
|
||
Сьогодні ми спробуємо себе в ролі
журналістів і підготуємось до твору на тему, яка має суспільне значення.
• До суспільно-політичних тем
належать такі, що стосуються життя нашого суспільства та політики, держави.
• Найоперативніше ми одержуємо
інформацію про суспільно-політичні події у нашій країні і за кордоном з газет,
журналів, радіо- і телепередач, з Інтернету. Це
основні джерела для творів на суспільно-політичну тему.
Епіграфом до уроку
є слова німецького філософа Гегеля: «Людина виховується для свободи» .
- Як ви розумієте цей вислів?
- Що, на вашу думку, означає слово
«свобода»?
- Чи є тотожними лексичне значення
слів «свобода» і «воля»?
- Чи вільна людина у сучасному
суспільстві?
Поміркуйте і
висловіть власні припущення щодо сенсу життя.
- У чому, на вашу думку, полягає
смисл життя?
- Які питання турбують сучасне
суспільство?
- Чого прагне сучасна молодь від
суспільства?
- Яке місце в суспільстві посідають
школярі сьогодні? Чи є ви вільними
людьми?
- Який тип мовлення ви
використовували під час відповіді на запитання? Чому?
- Пригадайте особливості та
структуру написання твору-роздуму.
Особливості твору на суспільно-політичну тему.
1. Робота над твором-роздумом на
суспільно-політичну тему передбачає з'ясування проблем, що стосуються життя і
політики нашої держави.
2. Композиція тексту-роздуму має такі
обов'язкові компоненти, як теза (основна думка), докази (аргументи), приклади
із суспільного життя, висновок . Теза, як правило, міститься на початку
висловлювання, проте іноді перед нею ще буває невеликий вступ.
3. Характерним для творів-роздумів є вживання
вставних слів (на мою думку, по-моєму, наприклад, скажімо) і речень (Я
вважаю,що …; Я думаю, що …), що служать засобами зв'язку між реченнями та
абзацами. Крім того, для творів-роздумів на суспільно-політичні теми характерне
активне вживання суспільної лексики.
4. Змістовність і переконливість складеного
твору-роздуму залежить від уміння дібрати, осмислити найцікавішу інформацію з
газет, журналів, радіо- і телепередач й інтерпретувати її відповідно до обраної
теми твору.
Прочитайте учнівські твори. Якою темою вони об’єднані?
Текст № 1
Чим я можу бути корисним моїй
Україні
Україна... Ніжною й
ласкавою матір’ю вона є для своїх синів і дочок. Ми повинні любити й шанувати
свою рідну неньку Україну, піклуватися про її сучасне та майбутнє. Чим же я
можу бути корисним для тебе, Україно?
Я пишаюсь своєю
Батьківщиною, її досягненнями та видатними особистостями.
Кожна людина має
право на своє особисте життя, яке вона повинна прожити з гідністю, щоб майбутні
покоління пам’ятали нас. Мені не зрозуміло, чому дехто прагне жити спокійно,
піклуючись тільки про себе. На мою думку, кому, як не нам, молодому поколінню,
необхідно турбуватися про майбутнє нашої держави, її розбудову; бо через деякий
час ми станемо повноправними громадянами України.
Не будь байдужим до
того, що відбувається навколо!
Я хочу бути чесною,
гідною людиною, поважати батьків, шанувати людей похилого віку. На сьогодні
мене хвилює питання розвитку сільського господарства, тому після закінчення
школи, хочу отримати професію агронома. Саме сільське господарство сприяє
економічному розвитку країни. А належний економічний розвиток країни й дасть
змогу пишатися нашою державою серед інших країн світу.
Моє покоління
повинне розуміти, що немає землі милішої від тої, де ти народився і живеш.
Ми, діти твої,
Україно, запевняємо, що віддамо тобі свої знання, уміння, бо немає кращої
землі, ніж наша!
Текст № 2
Молодіжний лідер
Відомо, що людський
характер виявляється у різних сферах життя. Робота, навчання, захоплення,
конфліктні ситуації дають змогу людині розкритись, виявити своє «я», адже
характер — це не просто енергія або пасивність, темперамент або стриманість.
Характер — це і ставлення до всього, що тебе оточує.
Саме у ставленні до
оточення виявляється лідер. Навіть у дитячому колективі можна спостерігати за
зростанням лідера. Саме за зростанням, бо діти мають як позитивні, так і
негативні нахили. А дитячий лідер зможе підбити малюків на негативні вчинки. Та
ж ситуація може спостерігатись і у підлітків.
Зовсім інша річ —
молодь. Це вже дорослі свідомі люди, здатні відповідати за свої вчинки.
На прикладі свого
класу я б визначила лідера як людину, яка у певній ситуації бере на себе велику
відповідальність за дії групи. Справа в тому, що в нашому класі визначилося два
лідери. Спочатку я думала, що так не буває, але потім переконалася, що наші
лідери доповнюють один одного. Настя, наша староста, створює навколо себе таку
теплу атмосферу, що з нею хочеться спілкуватися. Вона чуйна і доброзичлива.
Вона організовує нас на відвідини хворих, на всі культурно-масові заходи. У неї
гарна вдача, але одна риса найбільше приваблює: вона вміє слухати. Тому до неї
йдуть за порадами і хлопці, і дівчата.
А коли щось
стосується нашого навчання, то на перший план виступає Наталя. Вона бере на
себе ініціативу у підготовці до іспитів, у додаткових заняттях учнями, які не
встигають у навчанні. Але коли у Наталі неприємності — вона теж потребує
Настиної підтримки.
Ось так і живуть у
нашому класі два лідери — Настя і Наталя. Обидві добре навчаються, обидві цілеспрямовані
і життєрадісні, чесні і принципові. Але Настя трохи м’якша за вдачею, а Наталя
— трохи суворіша. Вони ніби доповнюють одна одну. А класові від цього тільки
користь, на всіх напрямках шкільної роботи він попереду. У нашому класі хороший
мікроклімат, доброзичливість і взаємодопомога. А найголовніше, на мою думку, це
те, що клас становить єдине ціле, кожний рахується з думкою інших, поважає
точку зору однокласників. У нас спільні радощі й турботи, а після закінчення
школи нам буде що згадати, бо усі шкільні заходи були для нас цікавими, тому що
ми брали участь у їх підготовці. Лижні змагання і туристські походи, пісня біля
вогнища — все це наші спільні спогади.
-
Визначити типи мовлення тестів.
-
З’ясувати, чи важливі для
суспільства теми висвітлено у
висловлюваннях.
-
Дібрати заголовки. Виділити
мікротеми текстів (скласти план).
-
Проаналізувати структуру творів.
Чи можна назвати їх зразковими? Чи відповідають вони вимогам, що ставляться до
робіт такого типу?
Робота з пам’яткою.
«Найпоширеніші недоліки, які трапляються в усному й писемному мовленні»
1. Невідповідність змісту теми.
2. Вихід змісту за межі теми.
3. Неповний виклад.
4. Непослідовність викладу.
5. Відсутність смислового зв’язку між частинами
твору.
6. Незавершеність міркувань.
7. Невідповідність композиції твору обраному
типу мовлення.
Завдання! Самостійно скласти усний твір-роздуму в
публіцистичному стилі на суспільну тему
(
на вибір):
"Маю честь
бути українцем"
"Молодь у
політичному русі"
"Чи можливий
сучасний світ без війни?"
Прочитайте
пам’ятку .Складіть план до твору-роздуму на обрану тему. Підготуйте усний
твір-роздум.
«Як складати твори на
суспільну тему в публіцистичному стилі»
1. Продумати тему
твору та його зміст.
2. Опрацювати
необхідну літературу.
3. Визначити
основну думку твору.
4. Продумати
послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей
(вступ, основна частина, висновок).
5. Самостійно
скласти план висловлювання.
6. Вибрати стиль
викладу.
7. Під час
написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.
8. Бути уважними до
вживання мовних засобів у творі.
9. Викладення
матеріалу обов’язково потрібно ілюструвати прикладами.
10. Відтворити твір
спочатку подумки, а потім — у писемній формі.
11. Запишіть ваш твір на відео, надішліть на мою електронну скриньку
Oljasja82@gmail.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий