Тема 8. Тест 8. Уживання апострофа. Спрощення. Подовження.

УЖИВАННЯ АПОСТРОФА

Апостроф () – це надрядковий графічний знак, який слугує для позначення на письмі
роздільної вимови губних приголосних (б, п, в, м, ф), р та к (у прізвищах та іменах)
перед я, ю, є, ї.
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї
Правила Приклади
після літер б, п, в, м, ф, що позначають губні тверді
приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого
приголосного (крім р)
рум’яний, солов’їний, верб’я,
реп’ях, арф’яр
після р у кінці складу узгір’я, пір’їна, матір’ю
після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний з’єднати, під’їхати, роз’яснити
після к у слові Лук’ян та в похідних словах Лук’янівка, Лук’яненко, Лук’янчук
у складних словах, перша частина яких закінчується
на твердий приголосний
двох’ядерні, пан’європейський,
пів’ящика, дит’ясла


Апостроф не ставиться
Правила Приклади
після літер б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть інший
(крім р) приголосний, що належить до кореня
святковий, тьмяний, різьбяр,
мавпячий, морквяний
після р, що позначає м’який приголосний на початку складу порятунок, буряк, рясний, крюк,
буряно, бурячиння
після префіксів із кінцевим приголосним перед і, е, а, о, у безіменний, зекономити, зуміти


Ставиться перед я, ю, є, ї Не ставиться
  • після літер б, п, в, м, ф, що позначають губні тверді приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім р): рум’яний, солов’їний, верб’я, реп’ях, арф’яр;

  • після р у кінці складу: узгір’я, пір’їна, матір’ю;

  • після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний: з’єднати, під’їхати, роз’яснити;

  • після к у слові Лук’ян та в похідних словах: Лук’янівка, Лук’яненко, Лук’янчук;

  • у складних словах, перша частина яких закінчується на твердий приголосний: двох’ядерні, пан’європейський (але пан-Європейський), пів’ящика, дит’ясла.
  • після літер б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть інший (крім р) приголосний, що належить до кореня: святковий, тьмяний, морквяний, мавпячий, різьбяр;

  • після р, що позначає м’який приголосний на початку складу: порятунок, буряк, рясний, крюк;

  • після префіксів із кінцевим приголосним перед і, е, а, о, у: безіменний, зекономити, зуміти.

СПРОЩЕННЯ ГРУП ПРИГОЛОСНИХ

Спрощення у групах приголосних – це фонетичне явище, яке полягає у втраті одного із кількох приголосних звуків, що збігаються під час словотворення чи словозміни й утруднюють вимову. Здебільшого спрощення приголосних засвідчується сучасним українським правописом.
Відбувається на письмі Не відбувається на письмі
  • у групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн-: тижневий (хоч тиждень), чесний (хоч честь), проїзний (хоч проїзд), щасливий (хоч щастя);

  • у групах приголосних -зкн-, -скн- за дієслівного словотворення: бризнути (хоч бризк), тріснути (хоч тріск);

  • у групі приголосних -слн-: умисний (хоч мисль), ремісник (хоч ремесло);

  • у словах давньоруського походження із групами приголосних -стц-, -лнц-, -рдц-, -рнч-, -сткл-: місце (із мҍстьце), сонце (із сълньце), серце (із сьрдьце), гончар (із гърньчарь), скло (із стькло).
  • у словах: кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, тоскно, скнара, скніти, шістнадцять, шістсот, випускний, пропускний, рискнути, вискнути;

  • у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження за допомогою суфіксів -н-, -ськ-: аванпостний, баластний, контрастний, компостний, форпостний, студентський;

  • у формах давального і місцевого відмінка однини іменників жіночого роду
    І відміни: хустці, невістці, частці, повістці.

ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

У сучасній українській літературній мові довгі приголосні звуки позначають на письмі двома однаковими літерами, що зумовлено:
1) збігом приголосних на межі морфем (значущих частин слова): осінній, заввишки, туманний;
2) прогресивною асиміляцією, тобто уподібненням давнього суфіксального [й] до попереднього приголосного: колосся, миттю, ллється.
Подвоюються Приклади
приголосні на стику:
  • двох префіксів
  • префікса і кореня
  • кореня і суфікса
  • двох суфіксів
  • основи дієслова і постфікса -ся
  • частин складноскороченого слова

  • возз’єднати
    безземельний
    годинник
    письменник
    розрісся
    юннат – юний натураліст,
    міськком – міський комітет
    н у наголошених прикметникових та
    прислівникових суфіксах -éнн-, -áнн-, (-я́нн-),

    але без наголосу пишемо -ен-, -ан-, (-ян-)
    числéнний, свящéнний,
    незрівня́нний, невблагáнний

    незчи́слений, невблáганий
    приголосні у словах та їх похідних бовван, ввічливий, Ганна,
    лляний, овва, ссати


    Не подвоюються Приклади
    н у дієприкметникових суфіксах вихований, сказаний, зроблений
    н у прикметниках, утворених від
    іменників за допомогою суфіксів
    -ан-, -ин-, -ін-
    морквяний, бджолиний, зміїний
    н у прикметниках шалений, жаданий, довгожданий,
    буквений, потомствений, насильствений,
    навіжений, студений, скажений, даний,
    піщаний, олов’яний, скляний
    приголосні у словах отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, оцей


    Подовжуються Приклади
    м’які та напівпом’якшені приголосні звуки
    [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж’], [ч’], [ш’]
    між голосними:
  • в іменниках середнього роду ІІ відміни (крім
    родового відмінка множини)
  • в окремих іменниках чоловічого та жіночого
    роду І відміни перед закінченням
  • в орудному відмінку іменників жіночого
    роду однини ІІІ відміни
  • у деяких прислівниках



  • зілля, збіжжя, угіддя

    стаття, рілля, Ілля

    розкішшю, тінню, віссю

    навмання, попідвіконню, зрання,
    попідтинню, спросоння
    звук [л'] в особових формах дієслова лити
    та в похідних дієсловах
    ллю, виллють, зіллєш


    Не подовжуються Приклади
    приголосні [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж’],
    [ч’], [ш’] у позиції між приголосним і голосним
    повістю, пригорщю, щастя,
    радістю
    губні тверді приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] та [р] ім’я, матір’ю, верф’ю
    приголосні у числівниках третя, третє та ін.
    приголосні у словах кутя, попадя, свиня

    Запам’ятай!
    Подовження відбувається за трьох умов:
    1) подовжуватися можуть зубні та шиплячі приголосні звуки;
    2) якщо вони м’які та напівпом’якшені;
    3) у позиції між двома голосними.
    Якщо хоч одна з умов не виконується, подовження не відбувається.

    Запам’ятай!
    вáрений - варéний
    пéчений - печéний
    тóвчений - товчéний
    сýшений - сушéний
    свя́чений - свячéний
     
    Виконайте тест за посиланням 

    Комментариев нет:

    Отправить комментарий