УЖИВАННЯ АПОСТРОФА
Апостроф (’) – це надрядковий графічний знак, який слугує для позначення на письміроздільної вимови губних приголосних (б, п, в, м, ф), р та к (у прізвищах та іменах)
перед я, ю, є, ї.
Правила | Приклади |
---|---|
після літер б, п, в, м, ф, що позначають губні тверді
приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім р) |
рум’яний, солов’їний, верб’я,
реп’ях, арф’яр |
після р у кінці складу | узгір’я, пір’їна, матір’ю |
після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний | з’єднати, під’їхати, роз’яснити |
після к у слові Лук’ян та в похідних словах | Лук’янівка, Лук’яненко, Лук’янчук |
у складних словах, перша частина яких закінчується
на твердий приголосний |
двох’ядерні, пан’європейський,
пів’ящика, дит’ясла |
Правила | Приклади |
---|---|
після літер б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть інший
(крім р) приголосний, що належить до кореня |
святковий, тьмяний, різьбяр,
мавпячий, морквяний |
після р, що позначає м’який приголосний на початку складу | порятунок, буряк, рясний, крюк, буряно, бурячиння |
після префіксів із кінцевим приголосним перед і, е, а, о, у | безіменний, зекономити, зуміти |
Ставиться перед я, ю, є, ї | Не ставиться |
---|---|
|
|
СПРОЩЕННЯ ГРУП ПРИГОЛОСНИХ
Спрощення у групах приголосних – це фонетичне явище, яке полягає у
втраті одного із кількох приголосних звуків, що збігаються під час
словотворення чи словозміни й утруднюють вимову. Здебільшого спрощення
приголосних засвідчується сучасним українським правописом.
Відбувається на письмі | Не відбувається на письмі |
---|---|
|
|
ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
У сучасній українській літературній мові довгі приголосні звуки позначають на письмі двома однаковими літерами, що зумовлено:
1) збігом приголосних на межі морфем (значущих частин слова): осінній, заввишки, туманний;
2) прогресивною асиміляцією, тобто уподібненням давнього суфіксального [й] до попереднього приголосного: колосся, миттю, ллється.
1) збігом приголосних на межі морфем (значущих частин слова): осінній, заввишки, туманний;
2) прогресивною асиміляцією, тобто уподібненням давнього суфіксального [й] до попереднього приголосного: колосся, миттю, ллється.
Подвоюються | Приклади |
---|---|
возз’єднати безземельний годинник письменник розрісся юннат – юний натураліст, міськком – міський комітет |
|
н у наголошених прикметникових та
прислівникових суфіксах -éнн-, -áнн-, (-я́нн-),
але без наголосу пишемо -ен-, -ан-, (-ян-) |
числéнний, свящéнний,
незрівня́нний, невблагáнний незчи́слений, невблáганий |
приголосні у словах та їх похідних | бовван, ввічливий, Ганна,
лляний, овва, ссати |
Не подвоюються | Приклади |
---|---|
н у дієприкметникових суфіксах | вихований, сказаний, зроблений |
н у прикметниках, утворених від
іменників за допомогою суфіксів
-ан-, -ин-, -ін- |
морквяний, бджолиний, зміїний |
н у прикметниках | шалений, жаданий, довгожданий,
буквений, потомствений, насильствений, навіжений, студений, скажений, даний, піщаний, олов’яний, скляний |
приголосні у словах | отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, оцей |
Подовжуються | Приклади |
---|---|
м’які та напівпом’якшені приголосні звуки
[д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж’], [ч’], [ш’] між голосними: родового відмінка множини) роду І відміни перед закінченням -я роду однини ІІІ відміни |
зілля, збіжжя, угіддя стаття, рілля, Ілля розкішшю, тінню, віссю навмання, попідвіконню, зрання, попідтинню, спросоння |
звук [л'] в особових формах дієслова лити
та в похідних дієсловах |
ллю, виллють, зіллєш |
Не подовжуються | Приклади |
---|---|
приголосні [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж’],
[ч’], [ш’] у позиції між приголосним і голосним |
повістю, пригорщю, щастя,
радістю |
губні тверді приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] та [р] | ім’я, матір’ю, верф’ю |
приголосні у числівниках | третя, третє та ін. |
приголосні у словах | кутя, попадя, свиня |
Запам’ятай!
Подовження відбувається за трьох умов:
1) подовжуватися можуть зубні та шиплячі приголосні звуки;
2) якщо вони м’які та напівпом’якшені;
3) у позиції між двома голосними.
Якщо хоч одна з умов не виконується, подовження не відбувається.
Запам’ятай!
Подовження відбувається за трьох умов:
1) подовжуватися можуть зубні та шиплячі приголосні звуки;
2) якщо вони м’які та напівпом’якшені;
3) у позиції між двома голосними.
Якщо хоч одна з умов не виконується, подовження не відбувається.
Запам’ятай!
вáрений - варéний
пéчений - печéний
тóвчений - товчéний
сýшений - сушéний
свя́чений - свячéний
пéчений - печéний
тóвчений - товчéний
сýшений - сушéний
свя́чений - свячéний
Виконайте тест за посиланням
Комментариев нет:
Отправить комментарий