Тема 2. Фольклор. Пісні. "Ой, Морозе, Морозенку", "Чи не той то Хміль"

ФОЛЬКЛОР
(УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)

Фольклор (від англ. folklore, букв. народна мудрість, народне знання) – сукупність творчої діяльності народу, яка виявляється в різних видах мистецтва.


Фольклор – це усна народна творчість; усне словесне мистецтво, народна поетична творчість.
  Особливістю фольклору є: – усна форма творення та побутування;
– анонімність;
– колективність;
– імпровізаційність;
– варіативність. 

Роди фольклору

лірика	епос	драма
пісні, частівки, коломийки, віршовані загадки, анекдоти	казки, небилиці, легенди, перекази, бувальщини, міфи, народні оповідання (оповідки), прозові загадки, приказки, прислів’я, анекдоти	весілля, народні ігри, вертеп, народні драми (водіння Кози; „Маланка”), хороводи
ліро-епос
байки, билини, думи, балади, історичні пісні

Народні пісні поділяють на дві великі групи: 
обрядові пісні та позаобрядові

 До групи обрядових пісень належать: календарні, весільні, похоронні.

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ

• Зимового циклу
• Весняного циклу
• Літнього циклу
• Осіннього циклу

ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ

• Сватання

• Заручини

• Власне весілля

Похоронна обрядова пісня - Голосіння

До позаобрядових пісень належать: родинно-побутові, суспільно-побутові, історичні пісні

Родинно-побутові: колискові, пісні про кохання, про трагічні сімейні обставини, про сімейне життя

Суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, солдатські, бурлацькі, рекрутські, жовнірські, кріпацькі, наймитські, ремісницькі, робітницькі, жебрацькі тощо.

Історичні пісні.

В історичних піснях показано дійсні історичні події: битви, протистояння, визвольні війни. Також зображено конкретних історичних діячів, чиї імена на слуху, відтворено їх героїчні риси та історії, які з ними трапились, готовність іти на самопожертву заради рідної землі (на відміну від козацьких, у цих піснях не показано побутових ситуацій, жалощів, коли козак іде в похід, не показано оплакування померлих козаків тощо).
Історичні пісні – це ліро-епічні твори, про історичні події та конкретних історичних осіб.
Основними темами є:
– історичні події (війни, виступи народу проти загарбників);
– звитяжна боротьба козаків із турецько-татарськими ордами;
– боротьба за визволення Правобережної України від польської шляхти;
– страхітливі спустошення і насильства;
– зображення справжніх героїв-визволителів, ватажків повстань.

„ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ” Пісня „Ой Морозе, Морозенку” має більше 8 варіантів, у яких Морозенко бився з різними ворогами: турками, татарами, поляками, а то й просто ворогами. Різними є й початки варіантів (два з них наведено нижче).

Учені вважають, що Станіслав (Нестор) Морозенко – військово-політичний діяч часів Хмельниччини, за походженням галицько-подільського роду. Він навчався в Краківському університеті, був полковником реєстрового козацького війська, організатором військових дій на Поділлі. Морозенко брав участь у битві під Пилявцями, керував кіннотою у війську Б.Хмельницького під Збаражем, де 1649 року героїчно загинув у бою. Опоетизованого Морозенка вважають узагальненим образом українського козака.
Мужній козацький ватажок, хоч і загинув за свою Україну, але він ніколи не буде забутим.

Особливостями пісні є:

– заперечне порівняння:

То не грім в степу гуркоче,
То не хмара світ закрила, –
То татар велика сила
Козаченьків обступила.

– постійні епітети: „буйне військо”, „сивим конем”, „до ночі глухої”
– гіпербола:

Полягло наших чимало,
А татар – утроє.

– оксиморон:

Тільки з його, молодого,
Живцем серце відірвали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу:
„Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!”.

– інверсія:

Заплакала Морозиха,
Та стоячи біля хати.

– анафора:

Ой Морозе, Морозенку.

Пісня закінчується словами

Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди.

¹Савур-могила – назва, яка багато разів трапляється в історичних піснях, легендах, переказах ХVІІ–ХVШ ст. Відома Савур-могила на Луганщині.


                          „ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ”

  пісня часів Хмельниччини, стала одним із найяскравіших свідчень про величні роки тріумфу Національної війни XVII століття (1648–1654 рр.). Це був час утвердження національної ідеї, оскільки основою пісні стали події під Жовтими Водами 5 травня 1648 року, коли козаки при підтримці татар вщент розгромили польсько-шляхетське військо. Ідея пісні – плекання серед народу поваги до Богдана Хмельницького як народного ватажка і талановитого полководця.
Сама назва пісні метафорична, образ Богдана Хмельницького ідеалізований, сама пісня має діалогічний характер, що створює відчуття безпосередньої близькості до великого ватажка і зближує його з народом.

Художні засоби:
– тавтологія: хміль – Хмельницький;
– паралелізм:

Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.

– постійні епітети: „хорошої вроди”, „вражі ляхи”, „сірії вовки”.

____________________
¹ Золотий Брід, Золота Вода – народна пісенна назва урочища Жовті Води.

Літературний паспорт твору "Ой Морозе, Морозенку"

Рік створення: ≈40-60рр XVII ст	Історія написання: пісню було створено в умовах визвольної боротьби українського народу проти завойовників (турків, татарів, ляхів, московитів) з метою піднесення бойового духу козаків	Мотиви: "патріотизм", "материнська любов", "ворог", "могила", "слава"
Рід: ліро-епос	Жанр: пісня (історична)	Напрям: романтизм
Тема: боротьба українського народу проти турецько-татарських завойовників		Образи: Морозенко, мати Морозенка, українські козаки, татари, зозуля, орел, Україна, серце, Савур-Могила
Ідея: уславлення незламності захисників Вітчизни; возвеличення подвигу героя.

Літературний паспорт твору "Чи не той то Хміль"

Рік створення: ≈1649р	Історія написання: переможна битва козаків на чолі з Богданом Хмельницьким під Жовтими водами була увічнена народом	Мотиви: "славне козацтво", "Богдан Хмельницький", "перемога"
Рід: ліро-епос	Жанр: пісня (історична)	Напрям: романтизм
Тема: визвольна війна українського народу проти ляхів під проводом Богдана Хмельницького, зокрема переможна битва під Жовтими Водами		Образи: Богдан Хмельницький, ляхи, вовки, річка, хміль, дубовая хата (труна), утеча ляхів, плач жінок
Ідея: уславлення Хмельницького як сміливого полководця, що стоїть на захисті рідної землі; насмішка над ворогами